Завіса снів
з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»
Сотвори у собі диво,
Привідкрий завісу снів,
Щоби сонце забриніло
У серденьку. Милий спів
Ніжно обійняв світанок,
Немовлям зродився в світ,
Без набридлих забаганок.
Крикни небесам – привіт!
Крикни ще! – і ще гучніше!!!
Ти – Господній плід уяв.
Обійми прекрасний Всесвіт,
Що у собі Дух прийняв.
Граціозні крила м’яко
Ледь торкнулися душі.
Що це? Легким переляком
Думки дременуть в кущі.
Ти не ангел – твій ангелик
Світлом – ще чимсь забринів
Тіло легке, мов метелик,
Аж в устах забракло слів.
