15.05.2019 22:37
Без обмежень
16 views
Rating 5 | 2 users
 © Добродій Ольга Іванівна

За ким дзвоню...

Вже котрий день тримаю оборону, 

Моя душа на лінії вогню, 

І попри всі суспільні забобони

За втраченою милістю дзвоню.


Дзвоню за правдою, нехай по всьому світу

Розносять стогони обманутих сердець

Брехні солодкої чудесні квіти, 

Настане час – прийде на поле жнець.


За вірою людською й милосердям

Розносять дзвони поминальний спів, 

Я б’ю у них жорстоко, спересердя, 

До глухоти, кривавих мозолів.


Чи амплітуда коливання зависока, 

Чи це оглухли душі навкруги, 

Бо що мене - забули про пророка, 

В рабів батіг і золото – боги.


А я дзвоню, то голосно, то тихше…

Хай пересічний скаже: - Не сповна…

Якщо хоч хтось мене почує лише, 

Я знатиму, що все це не дарма…

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вишиванка / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Підгорецькому замку / Вірш | Добродій Ольга Іванівна».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.05.2019 23:02  Каранда Галина => © 

+++ 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо