18.05.2019 00:07
for all
42 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Пі - Падіння Деградація Занепад

Господи, душу мою забери

Господи, душу мою забери.

Нехай мої марні потуги

крізь пальці твоєї руки

пісочком дрібненьким

вернуться туди де й були.


Господи, душу мою забери...

Самотність і гра у кохання

розсипалась бісером, 

на кахель, холодний, підлоги.

Боляче муляє тих, 

хто стоїть на колінах, 

і сповнений віри.

Та я вже не вірую...

Чуєш, душу мою забери.

Нема вже жалю і страху, 

байдужість, як кип`ячена вода

у срібній посудині, 

стерильна і нежива.


Господи, душу мою забери.

Навіщо тінь блукатиме

лякаючи спрагнених жити.

Дозрівші збирають плоди.


Господи душу мою забери.


Пі - Падіння Деградація Занепад цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Пі - Падіння Деградація Занепад

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора