Зов — 1
Частина 1 За мотивами повісті “Естафета”
Спить Хлопчина,
спить Юнак,
Бачить дивний сон,
мучає кручина,
Таємничий знак...
Лине голос в унісон:
“Допомога, допомога,
Порятуй, Оресте!”
Хоч прокинувся,
тривога,
Наче скабка в серці.
Це Марички
голос любий,
Сон чи яв, не ясно,
Промовлють
хлопця губи:
“От, “холера ясна!”
Залікую твої
рани,
Люба моя Пташко,
Ображає хто
Кохану,
Пошкодує тяжко!”
Через місто,
Серед ночі
Мотоцикл гуркоче,
Скаженіе швидкість
люта,
Примружені очі!..