01.06.2019 23:26
для всіх
86
    
  2 | 2  
 © Добродій Ольга Іванівна

Летіло щастя

Летіло щастя світом на вітрах, 

В полях ромашками-волошками сміялось, 

Гуляло по дібровах і горбках, 

Когось минало, а до когось поверталось…


Палало щастя в вранішній зорі, 

На серці мріями натхненними співало, 

В старенької бабусі у дворі

Дитячим голосом раділо, щебетало…


Котилось втомою по зораній землі, 

В садку у затінку дерев відпочивало, 

Ховалось в мудрій зморшці на чолі, 

З війни свого синочка зустрічало…


Давало клятву вірності удвох, 

Землі святої грудку цілувало, 

У перемозі після сотні спроб, 

Себе частинку щастя дарувало…


А всі чекають щастя неземне, 

У королівських шатах, ідеальне.

Проходить щастя, як і все, мине…

Воно таке – буває і прощальне.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.06.2019 19:36  Шира Юлія Ігорівна => © 

Так гарно і зворушливо!

 02.06.2019 13:14  Каранда Галина => © 

Дуже хороший вірш.
Ми насправді часто забагато хочемо від щастя.
Як це не банально, але лише переживши низку нещасть починаєш його бачити і цінувати.
А хрчеться ж, щоб - аж "ух!"...
В мене теж десь був про щастя.
Прикріплю...

Приходило Щастя… | Каранда Галина