01.06.2019 18:58
Без обмежень
14 views
Rating 5 | 2 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Стіна

Ми всі будуємо свою стіну…

Усе життя, без спокою й спочинку…

Надійну, кам’яну, міцну, 

Не залишаючи й малесеньку шпарнику.


Бо за стіною затишно душі…

Загрози буднів не зламають мура…

І так живем: разом, але чужі –

Між душами завжди стіна понура.


Вона для нас – немов святий тотем.

Як ідолу - щодня нові пожертви.

У грудях місце стало вівтарем, 

Страхаючись без захисту померти.


А мур вже мертвий, хоч стійкий.

Що знає він про те, як треба жити?

Живе тут страх і хміль висить чіпкий, 

Й душа самотня прийде потужити.


Неначе бранка, вбрана в кайдани

Зі слів «А що подумають про мене люди?»

І так щодня… як знаєш – поясни:

Як можна жити й дихати в пів груди?


Та, крім стіни, на світі є любов…

Якоїсь миті підійдеш, побачиш –

Розквітлу мальву між руїн й оков…

І над воскреслою душею сам заплачеш…


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.06.2019 22:46  © ... => Шира Юлія Ігорівна 

Щиро дякую за теплий відгук. Рада, що Вам сподобалось 

 02.06.2019 19:48  Шира Юлія Ігорівна => © 

Чудові та до болю правдиві рядки... Змушують замислитись над своїм життям. Дякую 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо