Золото осені
Золото осені моєї, золото,
Закрутилось палко, ніжно і так молодо.
Полетіли журавлі, та й до весноньки,
А мені, хоч і без них, все ж так весело.
Полетіли журавлі, вже й не вернуться,
Завітала до порогу осінь – сестриця.
А дерева при дорозі, машуть вітами.
Листя крутиться грайливо й шле привіти нам.
У повітрі павутиння - це вже бабине,
Та й воно у слід за літом, також промине.
А на небі яснім, чистім, сонечко всміхається,
На подвір`ї палим листям, дітлахи вже граються.
Закрутилось, завертіло пале золото,
Осінь ніжно привітала з першим холодом.
Я ж помрію у віконця, та й до раночку,
Та й подумаю тихенько про весняночку.
Оржиця, 25.10.2010 р.
