Диво Дивне
Жарт
Диво дивне, чудо чудне:
Не Вислюк і не Осел,
Прилетів до нас під вечір
Клишоногий “Стрекозел”.
Нявкав, гавкав, навіть рохкав,
Крильцями блищав,
він Гусей переполохав
І на всіх гарчав.
Прибігав двірник Степанко,
Притягнув мітлу,
Сильно б`є, хоч на світанку.
Хоч в нічну імлу.
Гепнув “Стрекозла” по вухах -
Грізно загуло...
Отака була “непруха”,
Що ж таке було?
Хто вчинив таку “підлянку”,
Наче “спортлото”,
Хто “вар`ята грав” до ранку,
Божеволів хто?
Ми із хлопцями,
Степанко,
Може “Стрекозел”?
Дуже любить забавлянки
Цей напівОсел.
“Стрекозел” із глузду з`їхав,
Маячню нагнав,
А у глузд, чи десь під стріху,
І не заїжджав!