11.06.2019 22:54
for all
18 views
rating - | no users
 © Добродій Ольга Іванівна

Джерело

Черпаю сили з твого джерела, 

Іду до нього, як втрачаю сили, 

Торкнешся легко рідного чола, 

Засяють зорями чарівні небосхили.


Тепер все рідше… часу все нема…

Фільтровану у місті п’ю водицю…

Вона смачна і спрагу проганя…, 

Та не замінить власної криниці…


Дитяче щастя босим по траві

Тут бігало – за хвіст ловило мрію…

Вже син і донька бавляться малі, 

А я за джерелом сумую… Що ж… Старію…


ЧасОм буває – краплею дощу

У шибку передасть воно привіти…

Згадаю все і пташкою лечу, 

Щоб життєдайної води попити.


А ти мене стрічай на зламі літ, 

Моя натруджена, рідненька мамо, 

Без твого джерела засохне світ, 

Сховається в молочному тумані.


Добродій Ольга Іванівна цікавиться


Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора