15.06.2019 08:47
Без обмежень
78 views
Rating 5 | 1 users
 © Вікторія Івченко

Наболіле

"Ой метро ж моє, метро, 

Ти скоріш мене вези!

Пересяду на маршрутку -

Вічність цілу ми повзем".

*

То - пишу, а то - дивлюсь

На Дніпро... Який пейзаж!

Хоч страшенно поспішаю -

За вікном стоїть "КАМАЗ".


Ачи чорний "Мерседес", 

Чи смердючий сміттєвоз...

Змок від поту к о м б і д р е с, 

Подзвонив з роботи бос.


На одній нозі стою, 

У долоні - телефон...

Небо пошепки молю:

"Та скоріш!" Взяли в ПОЛОН.


Жити, дихать не дають, 

Крихти кидають, мов псу...

Закипає Божа лють, 

Гнів, жалкіший за осу:


"Будуть зрадників карать -

Тих зажерливих щурів??

Підіймайся, Божа рать, 

Проти хижих глитаїв!

*

Годі плакати й зітхати...

ТО - ДЛЯ НЕМІЧНИХ РАБІВ.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Вікторія Івченко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо