24.06.2019 22:37
Без обмежень
58 views
Rating 5 | 4 users
 © Надія

Становимся с годами всё мудрее

Становимся с годами всё мудрее.

Уж в полымя не бросимся мы зря.

Ну, кто сказал, что мы с тобой стареем?

Нет! Просто повзрослели... ты и я.


О счастье, что куда-то вдруг сбежало,

Под яркою мечтали мы луной.

Любовь свою случайно потеряли —

Какими были глупыми с тобой.


Где неба синь, берёзовая роща,

Как прежде, дарит песни соловей.

Любви знамёна временем полощет.

Нам светлой не забыть любви своей.


18.08.2003 год

Фото из Интернета

Пгт Шевченково 18.08.2003 год




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.06.2019 20:27  © ... => Костенюк 

Ваша правда. Писати було б ні про що. :-)
Дякую за коментар.  

 26.06.2019 12:22  Костенюк => © 

Без помилок не було би віршів. 

 25.06.2019 20:47  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, п. Тетяно, за коментар. Цьому віршу 16 років. Старенький. Але так буває.  

 25.06.2019 08:07  Тетяна Ільніцька => © 

Красиво і мудро, і заразом втішно, що любов не минула ❤️❤️❤️ 

Публікації автора Надія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо