24.06.2019 22:37
Без обмежень
69 views
Rating 5 | 4 users
 © Надія Крайнюк

Становимся с годами всё мудрее

Становимся с годами всё мудрее.

Уж в полымя не бросимся мы зря.

Ну, кто сказал, что мы с тобой стареем?

Нет! Просто повзрослели... ты и я.


О счастье, что куда-то вдруг сбежало,

Под яркою мечтали мы луной.

Любовь свою случайно потеряли —

Какими были глупыми с тобой.


Где неба синь, берёзовая роща,

Как прежде, дарит песни соловей.

Любви знамёна временем полощет.

Нам светлой не забыть любви своей.


18.08.2003 год

Фото из Интернета

  • Увага! Не забудьте ...





Пгт Шевченково 18.08.2003 год



Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.06.2019 20:27  © ... => Костенюк 

Ваша правда. Писати було б ні про що. :-)
Дякую за коментар.  

 26.06.2019 12:22  Костенюк => © 

Без помилок не було би віршів. 

 25.06.2019 20:47  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, п. Тетяно, за коментар. Цьому віршу 16 років. Старенький. Але так буває.  

 25.06.2019 08:07  Тетяна Ільніцька => © 

Красиво і мудро, і заразом втішно, що любов не минула ❤️❤️❤️ 

Публікації автора Надія Крайнюк

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше