Паросток...
Крізь камені пробилося життя
І тягнеться дротинкою до сонця.
Жага земного і небесного злиття
Вирує в нім від маківки до донця.
Під вітром гнеться, падає, тремтить,
Втрачає в спеку силу і принаду,
Та в боротьбі оцій за кожну мить
Красу знаходить і свою відраду...
Ось так і ми в своїм горнилі літ
Йдемо вперед у вірі і надії
І у падіннях починаєм зліт
На тім шляху до сонячної мрії...
Львов, 04.07.2019