Нібито казка...
***сюр***
-розкажу тобі казку, моя ти на серці відлиго,
Хоч у наші часи казка схожа, скоріше, на звіт.
Попадя попадиста у церкві поцупила Книгу
І вписала туди попередні слова про Ліліт.
Бо як навіть ти служби не правиш
І при цьому комусь на заваді,
Значить, варта ти також чогось у коханні й житті,
Бо відунії кривда і правда,
Сало нібито у шоколаді,
Щирий пагін між пагонів хитросплетінь...
А за це на коліна їй стати!!!
...вона і стала.
І про Єви падіння читати!!!
...вона читала,
Хоч кривилась од явищ брехні...
...що на казку цю скажеш мені???
-скажу тобі, мій любчику і... брате,
Що у пітьмі брехні шукає правди,
Як темрява заманює в болото...
Тебе не зможе вбити ДРУГА СОТА,
Мій характернику, козаче мій Мамаю...
Про зміну тексту надто я не дбаю,
О братику, бо ми обоє рід
Ведемо від апокрифу Ліліт
І Невідомого у Чоловічій Статі.
Це казка... ТА ПОДУМАЙ ПРО СЛОВА ТІ...
