Не свята
Я не свята, хоча й не зовсім грішна,
Комусь – жорстка, для когось – надто ніжна.
Хтось скаже, що сердечна і проста,
Хтось відвернеться – стулені вуста.
Криклива, чепурна чи ґонорова,
Щаслива, незалежна чи сурова,
Сумую з кимось, з кимось веселюся,
А ще буває, плачу і сміюся.
Комусь приємна, а комусь не дуже,
А ще комусь яка я є, байдуже.
На всіх життєвих стежках, де ходила,
Фальш в борознах і травах розгубила.
І виплакала тільки свої сльози,
Несла за спиною лиш те, що була в змозі,
Життя уроки не завжди здала відмінно,
Та справжньою була і є незмінно.
Така, як є… Я зовсім не свята…
Несу уперто власного хреста…
Такою, яка є, мене прийміть,
Не можете? – з дороги відійдіть…