25.07.2019 11:23
for all
112 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Надія Крайнюк

Пройшли роки

Пройшли роки

Літо — пора зустрічей однокласників


Летять роки, хоч наче і поволі…

Вдивляємося всі у далечінь.

Шкільне подвір’я. Клени і тополі

До неба піднялись у височінь.

Вас не впізнати… Різні у вас долі, 

У більшості, напевне, є сім’я.

Для вас відкриті двері в першій школі.

Тут вчились, формувалось ваше «Я».

Зійшлися ви, щоб знову пригадати

Шкільне життя, той незабутній час.

Тут вперше довелось переступати

Шкільний поріг… Прийшли ви в перший клас.

Пройшли роки. Пішли ви в світ широкий

Дорогами від батьківських воріт.

Зробили перші самостійні кроки

Можливо, навіть дехто йшов убрід…

Вже вкотре зустріч. Усмішки, цілунки.

Не діти хлопці — красені-мужі.

Дівчата — україночки-красуньки!

Подолані життєві рубежі.

Згадати все з тих днів шкільних, далеких

Згадати все, що так бентежить кров

Привів сюди вас той щемливий трепет, 

Щоб з юністю зустрітися вам знов.

Липень. 2019



Смт Шевченкове, Липень. 2019

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.07.2019 22:28  © ... => Борис Костинський 

Дякую тобі, Борю,за коментар з власними спогадами про шкільні роки. А й справді, у класах було максимум 45 дітей. Навіть у класному журналі список був розрахований на 45 прізвищ. Я випустила клас, у якому було 32 учні. Теж немало. І діти всі різні: і слабкі, і сильні. А куди ж ти дінешся. І долі у кожного склалися по-різному. Комусь поталанило більше, комусь менше. Когось уже немає. Все це так непросто, все це — життя.  

 27.07.2019 17:25  Борис Костинський => © 

Гарний "датський" вірш! :-) А в мене клас був такий, в цілому, різношерстний, що ніколи і ніхто не збирався. Надя, що там багато казати, коли 1 вересня 1967 року в класі було 46 учнів(жах!) і з них, десь з половину - діти з сімей алкашів та інших маргиналів. В 4-му класі нас поділили на два класи, але й серед 24-х школярів в моєму класі тон задавали дебілуваті: Сергій Самойленко(отримав згодом 15 років за колективне згвалтування), Сергій Абрамов(відсидів за щось), Сергій Сорока(сидів не раз за крадіжки), Пе...

 26.07.2019 18:44  © ... => Серго Сокольник 

А куди ж їх дінеш? З нами...
Дякую! 

 26.07.2019 01:30  Серго Сокольник => © 

Що ж... Роки наші- завжди з нами, Надін... 

 25.07.2019 19:15  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Згодна з Вами, Олександре Миколайовичу. Юність ніколи і ніким не забувається. Хіба можна забути, якими гарними ми всі були в юності? Скільки планів складати на майбутнє, скільки мрій!
***Дякую за коротенький ємний коментар. Щасти Вам!  

 25.07.2019 19:10  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, пані Тетяно, за коментар і натяк. Я так поспішала на сайт, щоб встигнути виправитися, і не встигла...:-))))
***А зустрічі — це чудово! Побачити своїх дітей, поспілкуватися з ними, навіть потанцювати. Згадати шкільні роки. Спогади дорогі не тільки для них, а й для нас, учителів.
***Дякую за "улюблене". Приємно!
Щасти Вам в усьому!  

 25.07.2019 12:50  Панін Олександр Мико... => © 

юність - великий скарб! 

 25.07.2019 12:25  Тетяна Ільніцька => © 

Чудові поетичні рядочки, пані Надіє!!! Скільки за ними трепетного, такого, що важко висловити)))
Бачила Ваші прегарні фотки на ФБ)) Як чудово, що відбуваються такі зустрічі!