25.07.2019 11:23
Без обмежень
88 views
Rating 5 | 3 users
 © Надія

Пройшли роки

Літо — пора зустрічей однокласників


Летять роки, хоч наче і поволі…

Вдивляємося всі у далечінь.

Шкільне подвір’я. Клени і тополі

До неба піднялись у височінь.

Вас не впізнати… Різні у вас долі, 

У більшості, напевне, є сім’я.

Для вас відкриті двері в першій школі.

Тут вчились, формувалось ваше «Я».

Зійшлися ви, щоб знову пригадати

Шкільне життя, той незабутній час.

Тут вперше довелось переступати

Шкільний поріг… Прийшли ви в перший клас.

Пройшли роки. Пішли ви в світ широкий

Дорогами від батьківських воріт.

Зробили перші самостійні кроки

Можливо, навіть дехто йшов убрід…

Вже вкотре зустріч. Усмішки, цілунки.

Не діти хлопці — красені-мужі.

Дівчата — україночки-красуньки!

Подолані життєві рубежі.

Згадати все з тих днів шкільних, далеких

Згадати все, що так бентежить кров

Привів сюди вас той щемливий трепет, 

Щоб з юністю зустрітися вам знов.

Липень. 2019



Смт Шевченкове Липень. 2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.07.2019 22:28  © ... => Борис Костинський 

Дякую тобі, Борю,за коментар з власними спогадами про шкільні роки. А й справді, у класах було максимум 45 дітей. Навіть у класному журналі список був розрахований на 45 прізвищ. Я випустила клас, у якому було 32 учні. Теж немало. І діти всі різні: і слабкі, і сильні. А куди ж ти дінешся. І долі у кожного склалися по-різному. Комусь поталанило більше, комусь менше. Когось уже немає. Все це так непросто, все це — життя.  

 27.07.2019 17:25  Борис Костинський => © 

Гарний "датський" вірш! :-) А в мене клас був такий, в цілому, різношерстний, що ніколи і ніхто не збирався. Надя, що там багато казати, коли 1 вересня 1967 року в класі було 46 учнів(жах!) і з них, десь з половину - діти з сімей алкашів та інших маргиналів. В 4-му класі нас поділили на два класи, але й серед 24-х школярів в моєму класі тон задавали дебілуваті: Сергій Самойленко(отримав згодом 15 років за колективне згвалтування), Сергій Абрамов(відсидів за щось), Сергій Сорока(сидів не раз за крадіжки), Пе...

 26.07.2019 18:44  © ... => Серго Сокольник 

А куди ж їх дінеш? З нами...
Дякую! 

 26.07.2019 01:30  Серго Сокольник => © 

Що ж... Роки наші- завжди з нами, Надін... 

 25.07.2019 19:15  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Згодна з Вами, Олександре Миколайовичу. Юність ніколи і ніким не забувається. Хіба можна забути, якими гарними ми всі були в юності? Скільки планів складати на майбутнє, скільки мрій!
***Дякую за коротенький ємний коментар. Щасти Вам!  

 25.07.2019 19:10  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, пані Тетяно, за коментар і натяк. Я так поспішала на сайт, щоб встигнути виправитися, і не встигла...:-))))
***А зустрічі — це чудово! Побачити своїх дітей, поспілкуватися з ними, навіть потанцювати. Згадати шкільні роки. Спогади дорогі не тільки для них, а й для нас, учителів.
***Дякую за "улюблене". Приємно!
Щасти Вам в усьому!  

 25.07.2019 12:50  Панін Олександр Мико... => © 

юність - великий скарб! 

 25.07.2019 12:25  Тетяна Ільніцька => © 

Чудові поетичні рядочки, пані Надіє!!! Скільки за ними трепетного, такого, що важко висловити)))
Бачила Ваші прегарні фотки на ФБ)) Як чудово, що відбуваються такі зустрічі! 

Публікації автора Надія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо