26.07.2019 00:43
Без обмежень
16 views
Rating 0 | 0 users
 © Владимир Нищимный

В моем саду тебя уж нет...

В моем саду тебя уж нет...

В нем вишни в свои косы

Вплетают шепотом рассвет

И рассыпают в травы росы.

Проникновение души

И губ пьянящие услады

Давно расстаяли в тиши

Всеобжигаюшей прохлады.

Лишь роз колючие кусты, 

Испив твою однажды нежность, 

Хранят знакомые черты

И чувств извечную безгрешность...



Львов 25.07.2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше