Був день як день і ніч як ніч...
Був день як день і ніч як ніч,
Десь поруч птаха кукувала.
За руки взявшись пліч-о-пліч,
Любов ти нашу загадала.
Роки на щастя раз-по-раз
Зозуля довго рахувала,
Немов давала нам наказ,
На двох кохання дарувала.
І зрозуміли ми в ту мить,
Що то і є щаслива доля...
І день, і ніч в серцях сурмить
Її освячена в нас воля...
Чи не тому крізь все життя
Так часто линемо в минуле,
Де в наші перші почуття
Назавше вдвох ми потонули...
Львов, 26.07.2019