27.07.2019 09:07
for all
31 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Жнива

Гудуть комбайни, щедро сипле жито, 

Купається сонце в ріках зерна…

Збирає пожитки, прощається літо, 

А хочеться, щоб пішла вже війна.


Ні! Не пішла! Померла, прошита

Власною зброєю – наведена ціль!

Хто б не зрадів? Сама смерть убита!

Віват! Хай панує період весіль!


Бо, поки жнива, співає пшениця, 

Радіє людина: є хліб – є життя, 

Пече десь війна свою паляницю, 

Позбавивши батька маленьке дитя.


Тут грають комбайни, а там – кулемети…

Щоденна робота … щодня боротьба…

Хто б знав, як прокляту прогнати з планети, 

Щоб полем ішла лише молотьба.


Герої зерном проростають у землю, 

Вони не вмирають – з небес в бій ідуть…

Гаряча пора – із ранку й до темна

Літо й війна жнива десь ведуть.

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись