Ти на мене давно не чекаєш...
І не кличеш у мрії свої,
І троянди в садку не плекаєш –
Відспівали у них солов`ї.
У моєму світанку вже осінь
Розгубила наш радісний сміх,
Тихим смутком пролилась у просинь
І блукає в стежинах своїх .
Вже давно заросли перелази –
Поміж нами колючі кущі...
І троянди забули образи –
Змили їх прохолодні дощі...
Львов, 03.08.2019
