15.08.2019 09:29
for all
100 views
    
rating - | no usr.
 © Шевченко Тарас

Мені тринадцятий минало

Мені тринадцятий минало N. N.

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло, 

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало, 

Неначе в Бога...

Уже прокликали до паю, 

А я собі у бур’яні

Молюся Богу, і не знаю, 

Чого маленькому мені

Тоді так приязно молилось, 

Чого так весело було.

Господнє небо і село, 

Ягня, здається, веселилось, 

І сонце гріло, не пекло!

Та не довго сонце гріло, 

Не довго молилось...

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

Мов прокинувся, дивлюся:

Село почорніло, 

Боже небо голубеє –

І те помарніло.

Поглянув я на ягнята –

Не мої ягнята!

Обернувся я на хати –

Нема в мене хати!

Не дав мені Бог нічого!

І хлинули сльози...

Тяжкі сльози... А дівчина, 

При самій дорозі, 

Недалеко коло мене

Плоскінь вибирала, 

Та й почула, що я плачу:

Прийшла, привітала, 

Утирала мої сльози, 

І поцілувала...


Неначе сонце засіяло, 

Неначе все на світі стало

Моє: лани, гаї, сади...

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до води.


___________

Художник Катерина Штанко.

Публікації: Тарас Шевченко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись