У серпня місяць на долоні
Кольору стиглого персика.
Я ще вся у літа в полоні,
Мені ще від сонця весело.
І від дощу зовсім не нудно
Трохи ниють загоєні рани,
Просто втомлюють сірі будні,
Ми всі буденностей ветерани.
Буденність залізобетонно
Лягає, мов гріх на душу,
І місяць, мов персик, сонний,
І я все щось винна й мушу.
А серпень - окраєць літа,
То ластиться, то холоне,
І місяць яке століття
Лежить на його долоні.
Волинська область, село Сільце, 18.08.19
.gif "{#}")