23.10.2018 13:25
для всіх
202
    
  5 | 5  
 © Богдана Копачинська

А осінь вже на кінчику пера

А осінь вже на кінчику пера

А осінь вже на кінчику пера,  

І спогади про літо пише злива. 

Неначе ллються сповіді слова 

Так болісно і так правдиво. 


А спогади, немов пожовклий лист 

Кружляють невідступно наді мною. 

У осені є свій художній хист : 

Все віддаляти нас з тобою. 


Вже так далеко, ніби в забутті,  

Вже крапка та не буде далі. 

Вихоплюють лиш тільки ліхтарі,  

Дві тіні та тремкі деталі. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.08.2019 22:23  Тетяна Амеліна => © 

Сподобалось!
Дуже проникливо ...

 29.10.2018 18:28  Лора Вчерашнюк => © 

Действительно, осень умеет это делать, как никто - завершать что-то, или создавать иллюзию завершенности. Прекрасный стих, утонченный)))

 25.10.2018 08:11  Тетяна Белімова => © 

По-осінньому красиво. Елегія осіннього смутку...

 23.10.2018 14:53  Каллистрат => © 

Чудово пани Богдана! Рад Вас видеть)))