19.08.2019 23:03
для всіх
77
    
  2 | 2  
 © Владимир Нищимный

Чом не всміхаєшся мені...

Чом не всміхаєшся мені, 

Чим зажурився, місяченько?

Твої печалі неземні

Пролилась смутком у серденько.


А може є моя вина

У тім, що в ніч ти закохався, 

Упився тишею сповна, 

Мене в садочку не діждався.


Оглянув зорі в вишині, 

Приліг у хмарку відпочити, 

Холодним променем мені

Забув стежину освітити.


Нехай тобі, як і мені, 

Буває інколи самотньо, 

Давай удвох в однім човні

Плисти у часі незворотньо.


І восени, чи навесні

Він нічку темну розгойдає, 

Розсипле зоряні вогні –

Хтось добрим словом нас згадає...



Львів, 19.08.2019

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!