07.09.2019 14:28
Без обмежень
17 views
Rating 5 | 2 users
 © Владимир Нищимный

На останньому колі життя...


На останньому колі життя

Все частіш розпрямляємо груди, 

І в своє спішимо укриття, 

Ледь торкнувшись чиєїсь облуди.


І в сучасному ритмі буття, 

Зустрічаючи погляд ”чинуші”, 

Не чекаємо в нім співчуття –

На замок закриваємо душі.


Уночі у безсонні своїм

Летимо у минуле птахами –

Щось нас кличе болюче у нім, 

І тримає своїми гріхами.


У світанкових зарослях дум

Прокидаємось важко й натужно, 

Вгамувавши надією сум, 

У спіралі впрягаємось пружно.


І сум’яттям своїм горимо, 

В коло входячи знову завзято, 

Новий день у собі творимо, 

Обернувши буденність на свято.



Львів 07




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо