07.09.2019 14:28
для всіх
80
    
  3 | 3  
 © Владимир Нищимный

На останньому колі життя...

На останньому колі життя...

На останньому колі життя

Все частіш розпрямляємо груди, 

І в своє спішимо укриття, 

Ледь торкнувшись чиєїсь облуди.


І в сучасному ритмі буття, 

Зустрічаючи погляд ”чинуші”, 

Не чекаємо в нім співчуття –

На замок закриваємо душі.


Уночі у безсонні своїм

Летимо у минуле птахами –

Щось нас кличе болюче у нім, 

І тримає своїми гріхами.


У світанкових зарослях дум

Прокидаємось важко й натужно, 

Вгамувавши надією сум, 

У спіралі впрягаємось пружно.


І сум’яттям своїм горимо, 

В коло входячи знову завзято, 

Новий день у собі творимо, 

Обернувши буденність на свято.



Львів, 07

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!