Був день, як день – на всі несхожий...
Був день, як день – на всі несхожий,
І ніч – вся в променях вогнів,
І я – попутчик, чи прохожий –
До тебе йшов зі своїх снів.
Чи то всміхались мені люди,
Чи просто був звичайний збіг –
Птахи співали звідусюди
На перехресті тих доріг.
В тобі світилося кохання,
В очах палав любові світ –
І в мить розтанули вагання,
Які вагання в двадцять літ?..
І попри сором пересуди
Ми йшли на батьківський поріг,
Любов`ю повнилися груди,
Всміхався долі оберіг...
Промінням першим ліг в долоні
Щасливий ранок у вікні...
А я здивований тру скроні –
Невже приснилось це мені?..
Львів, 08.09.2019