10.09.2019 10:29
Без обмежень
25 views
Rating 5 | 1 users
 © Владимир Нищимный

Чиясь мить залишила сліди...

Чиясь мить залишила сліди

І у квіти вазонів убралась, 

В обеліску чи знаку біди

При дорозі навіки зосталась.

І з докором вдивляється в нас, 

Крізь каміння протягує руки, 

Повернути так хоче свій час

І змінити цю вічність розлуки.

Та життя невблаганне в своїм

Незворотному плинному бігу, 

В даль спішить, розганяючи стрім, 

Залишивши дощу мить і снігу...

Львів 10.09.2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо