Спогади з Італії
Фінале і Нолі, Джустеніче і Варіготті...
Це море на мене предовгих п`ять років чекало:
Розплавило біль у розпеченій сонцем дрімоті,
Старі таємниці і спогади в хвилях сховало.
На вуличках древніх колись видатний Марко Поло
Збирався у мандри, покликаний мрії польотом.
Тепер кожен камінь шепоче в бруківці навколо:
"Занурся у вічність, облиш повсякденні турботи".
Гаряче повітря дрібні всі думки розтопило...
Цей погляд на вічність надію дарує велику,
Що справжню любов зруйнувати часу не під силу,
І дружба сердечна залишиться з нами довіку.
Італія, 25.08.2019
