26.09.2019 23:32
для всіх
344
    
  3 | 3  
 © Вікторія Топпс

Жоржини та айстри

Жоржини та айстри

Жоржини та айстри... Неначе і пишні, яскраві...

"Зверни на нас погляд і нашу красу оціни! "

Хоч милують око розкішні насичені барви, 

Щемить проте серце, коли подивлюся на них.

 

На їх пелюстках — вже не приязна посмішка червня, 

Липнева наснага не грає в краплині роси.

То лагідний серпень, тепло всім роздавши, пречемно

Задумливу осінь вступити в права запросив.

 

Жоржин розмаїття та айстр красота незбагненна

В душі пробудили двоїсті думки й почуття:

Кінець і початок... Гіркота бажань нездійсненних —

Й надія: ще можна з нуля розпочати життя.



26.09.2019

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.09.2019 21:30  © ... 

Ще б навчитись ті помилки розуміти і досвід використовувати - але то вже інша історія)))) Дякую!

 29.09.2019 08:48  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарний, квітучий і обнадійливий вірш. Не з нуля, а відштовхуючись від точки розуміння помилок і набуття досвіду на чудовій життєвій осі координат))

 27.09.2019 08:52  Тетяна Белімова => © 

Красиво й мудро)))