10.09.2019 15:14
for all
28 views
rating 5 | 2 users
 © Ем Скитаній

Finem...

Finem...

усупереч всьому

на власний ризик

й страх

зростив сади

і звів

палац -

чарівну мрію!

і вірив в майбуття

(на те плекав надію)...

і так от раптом враз

зійшло усе на прах.


зрівняли у ніщо

твої світи крихкі

у бурях піскових

цинічні мудрагелі.

з офірних сподівань

навіяли в пустелі

пісенних лун бархан

оманний і сипкий.


спирався на ціпок.

ішов у самоті.

твій танув силует

у блідо-жовтій днині.

убогодухий ти

із поглядом невинним

згортав свій шлях і час

в ганебній марноті -

збагнув урешті ти

байдужості науку

і трюки циркові, 

і клоунади скуку...


Ем Скитаній цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.09.2019 22:40  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

щиро дякую! 

 11.09.2019 17:29  КАЛЛИСТРАТ => © 

Отличнейший стих, пан Скитаний ! Спасибо!

Грустный, но неизбежный.

 11.09.2019 10:30  © ... => Тетяна Ільніцька 

...це точно...дякую, Тетяно! 

 11.09.2019 08:47  Тетяна Ільніцька => © 

Усе тлінне. Восени це відчувається надто гостро(((