18.09.2019 18:45
для всіх
163
    
  - | -  
 © Шевченко Тарас

Сестрі

Сестрі

Минаючи убогі села

Понаддніпрянські невеселі, 

Я думав: "Де-ж я прихилюсь

І де подінуся на світі?"

І сниться сон мені: дивлюсь, 

В садочку, квітами повита, 

На пригорі собі строїть, 

Неначе дівчина, хатина.

Дніпро геть-геть собі роскинувсь, 

Сіяє батько та горить!

Дивлюсь: у темному садочку, 

Під вишнею у холодочку, 

Моя єдиная сестра, 

Многострадалиця святая, 

Неначе, в раї спочиває, 

Та з-за широкого Дніпра

Мене, небога, виглядає.

І їй здається: виринає

З-за хвилі човен, доплива

I в хвилі знову порина…

"Мій братіку! Моя ти доле!"

І ми прокинулися. Ти..

На панщині, а я в неволі!..

Отак нам довелося йти

Ще з-малечку колючу ниву!

Молися, сестро! Будем живі, 

То Бог поможе перейти.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!