05.10.2019 09:32
Без обмежень
14 views
Rating 5 | 3 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Туман навколо

Туман навколо, наче стиглий сніг, 

Який чіпляється за гілля, щоб не впасти, 

Боїться твердості асфальтових доріг, 

Пом`якшує осінніх барв контрасти.


Заледве видний, мовчки упаде, 

Коли триматись в невагомості безсилий.

Чи зникне… був – і вже нема його ніде, 

Злетів угору, на пташині лігши крила.


Немов реп`ях, колючий і чіпкий, 

Хапається за одяг, лізе в душу.

Хто ти такий? Скажи: хто ти такий?

Що я собою відігріти тебе мушу?


Ти – злодій, що забрав мої думки

І заховав за ватною стіною.

Забрав із пам`яті, з ким я плела вінки

У полі, зачарована весною.


Чи, може, лікар… В білому увесь

І маска на обличчі вберегтися…

З тобою зустрічалась в щасті десь…

Тепер мені ти все частіше снишся…


Чому так тихо? Чуєш? Я кричу!!!

Боротися з тобою вже безсила!!!

- Тобі цікаво знати, чом мовчу?

Я зайнятий – твої зрізаю крила.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.10.2019 12:48  Ольга Білицька => © 

Чудова поезія, перечитала декілька разів! 

 05.10.2019 09:36  Каранда Галина => © 

+++ 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо