Усе Тихо
Етюд
Був такий час,
Коли ми
приховували
усе
Від усіх...
Був час,
Коли усюди
Ввижалися
Чужі очі - свідки,
Недобрі очі - вивідачі...
Був час,
Коли найтихіший
голос
Лунав для тебе,
наче грім,
Тоді ти шепотіла:
"Тихше, тихше!".
Тепер
Усе поглинуло
Минуле,
тепер,
Дійсно,
Усе тихо...
Дуже тихо,
Зовсім тихо,
Зовсім!
Тихо!
