Зоріє тихо ніч у млі
Ноктюрн
Зоріє тихо ніч у млі,
Навороживши з хмар, що прийдеш ти ось-ось.
Між свіч вечеря на столі,
На двох тарелях смачно нудиться лосось.
Спітнілі келихи вина
У відчутті, що дорогий прибуде гість
В печі зомліла дичина.
Та не зважай – то пряна вишукана млість.
За годинника мірністю марною
Зачаровано мається час,
Манить ніч далиною захмарною,
Снами сходить у зустрічі джаз.
Нарешті ти через поріг!
Сідай на покуті. Я страву подаю.
Крізь шибку місяць-оберіг
П’янить вином на брудершафт у честь твою.
І сном спадає до землі,
Сяйнувши срібно десь у келихах на дні.
Зоріє тихо ніч у млі
На смак вина казки чарує запашні.