Гладіатор
Переклад: Надія Крайнюк
Славна дівчинка ти, старовинного римського роду.
Чоловік твій – патрицій і все так, як треба. Є син.
А я – варвар, дикун із чужого для Риму народу,
Гладіатор. Для натовпу – просто боєць ще один.
Ми не люди… Ми – звірі. Хоч звірів тут вище цінують.
Навіть справжнє ім’я той торговець людьми відібрав.
Замість імені клички неначе тварині дарують.
Друг мій – Скіф, онде – Грек. Називатися Галлом я став.
Ти сидиш в Колізеї. У цьому триклятому місці…
Муж дивитися змусив на рабської долі фінал?
Металевий шолом. Та мечі у суперників ниці.
Не дивись в мої очі… Для чого тобі цей запал?
Я програю… Угору злетить рев людський аж до неба.
Палець вниз – означа вірну смерть імператорський жест.
Схвальний регіт юрби. Ти одна тільки крикнеш: "Не треба!"
Зблідне твій чоловік, бо володар не схвалить протест.
Ти покірно мовчатимеш. Будуть лиш вії тремтіти.
І уникнеш гучного скандалу сімейного враз.
"Всі досягнення – в світ у сім’ї благородній з`явитись.
Боягуз, ситий бовдур", – подумаєш ти водночас.
Не сумуй. Зрозумій, я, поранений, смерті належав.
Мабуть доля моя: на потіху померти юрбі.
Не сварися із бовдуром: надто від нього залежиш.
Теплим, літнім дощем цілуватиму руки тобі.
20. 08. 2019 рік
Картинка з інтернету
***
Оригінал. Автор: Макарчук Олена
Ты хорошая девочка, древнего римского рода.
Муж – солидный патриций и всё так, как надо: есть сын.
А я – варвар, дикарь из чужого для Рима народа,
Гладиатор, который, сражаясь, толпу веселил.
Мы не люди. Мы звери. А! Нет! Здесь зверей выше ценят.
У меня даже имя торговец людьми отобрал.
Клички вместо имён – вроде мелочь, но в цепь нашу звенья:
Друг мой – Скиф, это – Грек, ну а я, соответственно, – Галл.
Что ты делаешь здесь? В этом проклятом мной Колизее.
Муж заставил смотреть на финал в жалкой рабской судьбе?
Не смотри ты в глаза мне за прорезью медного шлема.
Не смотри. Будут сниться. Зачем это нужно тебе?
Проиграю – я знаю. И зрители будут не рады:
Палец вниз, как и жест императора: смерть - приговор.
С неизбежностью споря, пронзительно крикнешь: «Не надо!»
Побледнеет твой муж - в императорском взгляде укор.
Будешь кротко молчать, опустив перед мужем ресницы –
У него не получится громкий семейный скандал.
«Все твои достиженья – в семье благородной родиться, –
Про себя ты подумаешь: «Толстый, трусливый болван».
Не грусти. Ты подумай, что я после ран бы не выжил.
Видно доля моя: умереть на потеху толпе.
И не ссорься с болваном, он всё-таки муж тебе, слышишь?
Тёплым летним дождём постучусь я когда-то к тебе…
Смт Шевченкове, 20. 08. 2019 рік
