06.10.2019 22:41
для всіх
225
    
  7 | 7  
 © Надія Крайнюк

Обняти хочу...

Обняти хочу...

Переклад: Надія Крайнюк


Обняти хочу, тільки все даремно … 

Впадаю знову від розлуки в сплін.

Від розбрату страждаю я, напевне,

Щокою притискаюсь до колін…


Та йде вона, всі попри перешкоди…

В очах бездонних причаїлась мла.

І осінь, припинивши хороводи,

Свої пусті вже гасить дзеркала.


1. 10. 2019

Картинка з інтернету


Оригінал. Автор: Володимир Чорний


Напрасно я ловлю ее объятья..

От расставаний стынет шепот мой.

Хватаясь за подол тисненый ..платья..

К коленям прижимаюсь я щекой..



Но все напрасно... и она уходит..

В глазах бездонных...притаилась мгла..

И Осень...прекращая хороводы..

Свои пустые...гасит Зеркала..



Смт Шевченкове, 1. 10. 2019

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.10.2019 09:13  Тетяна Белімова => © 

Красиво! Натхненно)))

 07.10.2019 13:01  Борис Костинський => © 

Але як поетично! Володимир Чорний... Ніколи не чув такого автора... Дякую, Надя, за знайомство з творчістю реально неординарного автора!

 07.10.2019 07:56  Костенюк => © 

Гарний переклад гарного вірша.