Дух нації

Дуже влучно зроблений переспів. Дух нації — це сила нації, незламність у боротьбі за свою незалежність. Як це перегукується з тим, що відбувається зараз у нас. 

Дякую, пані Тетяно за розуміння. Радий, що є люди близькі думками. Щоб відчути людську підтримку кожен з нас і пише... 

Та нащо так далеко заглядати? От задачка простіше - про наше сьогодення. Мій син ходить у школу мистецтв уже 4 роки (умовно кажучи, почав ходити за каденції Пороха). Після занять ми частенько заходили в пиріжкову Ярославну на ЯрВалу і купували пиріжок за 9 грн. Зайшли й сьогодні, а пиріжок уже став 11 гривень. Таки кінець епохи бідності. Дякуємо зе-мбанутим і укуреним серіалами за щасливе дитинство наших дітей і за прекрасну реальність загалом, яку "сдєлалі вмєстє".

Да при Богдане нас ещё так называли ))) В частности на Москве.

Кстати, к нему я, как и прежние "старые люди" в Украине относился неодобрительно за сдачу нас России, но после вот ЭТОГО голосования  начал подумывать, а может пан Зинько не так уж был и неправ ? С таким-то народом что только не случится. Не нравится мне всё это, но увы (((

А то, что он не наш герой, а российско-советский я и дальше так думаю )))

Може, колись якісь старі люди так і казали - чого не трапляється у фольклорі? Про майбутнє важко щось сказати напевне. Після плісняви, яка зробилася "разом", моя віра в рідний нарід сильно похитнулася. Уперше я подумала, що, можливо, воно й не дивно, що ми 300 років прожили під смердючим кацапським чоботом? Значить, добре жилося, якщо аж 300 років терпіли у своїй хатцізкраю. А тепер, після того,як пліснява пройшла, ми вже всі автоматично підпадемо під новий законопроект РФ про "теріторії, де говорят на руцком". Маємо те, що маємо, цитуючи Кравчука: говорите російською - ось вам і руцкій танк під вікна й аквафреш на ваш будиночок. 

Три копейки об идентичности)))

Старые люди знают, что некогда украинцев называли черкасами.

Но время идёт, всё меняется и, возможно, что мы скоро станем  и  коломойцами )))))

Так что - шолом алейхем, браты коломойцы! )))

Пасіонарії завжди попереду. Без них і народу немає, є просто населення. Шкода, що наш нарід не дорівнює ірландському. У нас хохловське гасло "хатазкраю"(((( Русифікуємося, свідомо відмовляючись від національної ідентичності, бо її, як відомо, "на хліб не намастиш", а на "обчеруцькому всі поймуть і вабше, какая разніца". Гірко за Україну, особливо коли подумаєш про Ірландію.

Дякую, пане Каллістрат! Цей вірш звернув мою увагу подібністю до українських реалій. 

Отличный перевод ! Спасибо!