18.10.2019 10:59
для всіх
109
    
  2 | 2  
 © Лілія Ніколаєнко

Сонет VI. Корона сонетів «Вінець для музи»

Магістральний вінок

Сонет VI

Самітницею ставши для людей,

Тремка душа сама в собі блукає.

Натхнення пустоцвітом опаде,

В тюрмі рядків уп’юсь вином одчаю.

 

Журботу притуливши до грудей,

Я тишу на стіні утрат читаю.

Життя краси коротке, ніби день,

Дорога досконалості – без краю.

 

Бентежна муза – мій суддя і кат.

На мрії вже чекають ешафоти.

Не кинуть люди навіть мідяка

 

За ці жертовні, вистраждані оди.

Торкнула серце чарівна рука –

Повік мені за міражі боротись.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.10.2019 11:04  Ольга Білицька => © 

Красиво, навіть витончено!