18.10.2019 10:59
Без обмежень
12 views
Rating 5 | 2 users
 © Лілія Ніколаєнко

Сонет VI. Корона сонетів «Вінець для музи»

Магістральний вінок

Сонет VI

Самітницею ставши для людей,

Тремка душа сама в собі блукає.

Натхнення пустоцвітом опаде,

В тюрмі рядків уп’юсь вином одчаю.

 

Журботу притуливши до грудей,

Я тишу на стіні утрат читаю.

Життя краси коротке, ніби день,

Дорога досконалості – без краю.

 

Бентежна муза – мій суддя і кат.

На мрії вже чекають ешафоти.

Не кинуть люди навіть мідяка

 

За ці жертовні, вистраждані оди.

Торкнула серце чарівна рука –

Повік мені за міражі боротись.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.10.2019 12:22  © ... => Ольга Білицька 

Щиро дякую!)) 

 18.10.2019 11:04  Ольга Білицька => © 

Красиво, навіть витончено! 

Публікації автора Лілія Ніколаєнко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо