19.10.2019 13:47
для всіх
176
    
  1 | 1  
 © Сосюра Володимир

Васильки

Васильки

Васильки у полі, васильки у полі, 

і у тебе, мила, васильки з-під вій, 

і гаї синіють ген на видноколі, 

і синіє щастя у душі моїй.


Одсіяють роки, мов хмарки над нами, 

і ось так же в полі будуть двоє йти, 

але нас не буде. Може, ми квітками, 

може, васильками станем — я і ти.


Так же буде поле, як тепер, синіти, 

і хмарки летіти в невідомий час, 

і другий, далекий, сповнений привіту, 

з рідними очима порівняє нас.



1939 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!