Діва - Воїн
Ілюзії сновидінь Ніхто уваги вперто не звертає
На підлітка, на кволого каліку,
Його в артіль веселих скоморохів
Насилу прийняли в артіль...
***
Не хоче відпочинку сон подарувати,
Жахливі надсилає він видіння,
А як дівчат колись у сні побачу -
Вони - озброєні, суворі, неласкаві...
"Хоробрі Діви, підкажіть, де ваша
Нещадна Отаманша, де?
Як з`явиться, скажіть, що викликаю
На смертний бій її, на бій нещадний!
Нарешті ти прийшла, в броні лускатій,
Наче Змій Горинич!" -
"Чого тобі?" -
"Убий мене!" -
(Я це казав
і сам словам своїм жахався,
Собі я смерті зовсім не бажав,
Та сон жорстоко вигравав,
Грав на сопілці паранойї люто)" ...
Вона мене легенько пригорнула -
Я захрустів, як у горіли в лапах,
Прошепотіла: "Ти мене не бійся:
Тебе не вб`ю - нема грошей у тебе,
Щоб найманці роботу оплатити!"
Зненацька, не броню кольчужну,
А тіло ніжне, пружне і звабливе
Відчув на мить якусь,
а потім -
У темряві загін безслідно розчинився,
І Діва-Воїн щезла разом з ними
Назавжди...
Що я тепер зробити маю? -
"Прокинься!" -
"Я
боюся і не хочу,
Бо Яв за сон
страшніша набагато!" -
"Не бійся! Повертайся
в світ реальний!"
