21.10.2019 17:21
for all
37 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Панін Олександр Миколайович

Біль

Біль

Етюд


Осінь часом

приносить страждання, 

Мов строкатий

палаючий Змій, 

Завдає без жалю

Коханню

Найпростіший

удар прямий.


На бенкетах, 

між стін монастирських -

Не існує ніде

компроміс, 

Сила наклепу -

вся в бузувірських

Та підступних

ударах навкіс.


Душить, давить

вантаж розставання, 

Розламались

до щастя містки, 

Нескінченним стає

біль Кохання, 

Як удари

проймають кістки.


Вбік звертати -

не буде ладу:

Зло не терпить

з Добром компроміс, 

Вкіс -

не Правда, 

Лиш Кривда -

навкіс!


Наклеп сповнений

хворої млості, 

Що ховається

в тінях куліс...

Біль душі

накопичують кості, 

Біль кісток

зводить все

під укіс!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 22.10.2019 13:20  © ... => Ольга Білицька 

Дуже вдячний, шановна пані Ольго! 

 22.10.2019 12:57  Ольга Білицька => © 

Красиво, ритм вірша передає силу почуттів! 

 21.10.2019 23:43  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, шановна пані Тетяно! 

 21.10.2019 23:42  © ... => Костенюк 

Дуже вдячний, шановний пане Костенюк! 

 21.10.2019 22:58  Костенюк => © 

Дуже особистий, щирий вірш, мене схвилював! 

 21.10.2019 22:39  Тетяна Ільніцька => © 

Відчулося - на фізичному рівні((( Трішки сумно, сподіваюся, весною буде інший вірш та інший настрій))))