16.11.2014 01:05
для всіх
232
    
  2 | 2  
 © Савко Назар

ЗАВИЛИ ШАКАЛИ…

з рубрики / циклу «ВОЄННА ЛІРИКА»

Завили шакали, відчувши поживу -

-безличні голодні ссавці.

Лежить серед поля ковтаючи зливу

З гранатою воїн в руці.


Останній свій погляд в небесні простори

З надією він утопив, 

А тіло, так рясно присипане горем, 

В дарунок землі залишив.


Коротшає сповнений галасом й риком

Між ним і тваринами шлях.

Та дух повертає зусиллям великим

Життя відчуття у ногах.


Зігнувши коліна, вітаючись з болем

Й надривом в затерплих руках, 

Свій стан підіймає над згореним полем

З іскринкою в сірих очах.


Шакали вже поруч, смердючі пащеки, 

Оголені зуби гнилі…

Та воїн не чує у цім небезпеки, 

Спокійно стоїть на стерні.


Він змучився бути і вже не боїться

Зайти за незнаний поріг.

До смерті байдужий, що поряд чаїться

З метою тягти у барліг.


Вже й коло замкнулось…Його обступили...

Гранату стискала рука...

Наш воїн всміхнувся, рвонувся щосили, 

В повітря злетіла чека.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.11.2014 13:42  Сашко Новік => © 

круто

 14.11.2014 09:27  Тетяна Белімова => © 

Без слів. Тут вони зайві.