Очима в небо
Навколо стільки життя, тільки й милуйся, втішайся, насолоджуйся...
Пірнайте очима у небо,
Коли тягне додолу печаль,
В рівновазі чуттів є потреба
І в тумані життєвий причал.
Безкрайні його широти
Й незрадливо цнотлива блакить,
Поглинувши ниці скорботи,
На спасіння благословить.
Всеохоплююче, неосяжне,
Небесне безмежне буття
Загорне в обійми ніжні
Невід`ємного смаку життя.
Зазирніть в небо з ніжним вогником
В дещо стомлених щирих очах,
Опиніться на мить досить глибоко,
Щоб побачити світлий шлях...
Київ, 03.10.19 р.
