12.07.2015 10:30
for all
92 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Тадм

Очима розкроюю небо…

Очима розкроюю небо…

Очима розкроюю небо

навпіл… на сто частин…

Ніби немає потреби

й зайвих немає сил….

 

Ніби уже й дотичний

часу шалений плин

тільки чомусь (де звично)

не відчуваю крил….

 

Мабуть, линяють… Тому, 

витерши страхів пил, 

думками занурююсь в небо, 

в усі його сто частин….

Харків, 7.07.2015


Тадм цікавиться

  • ТадмМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Публікації: Тадм

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.07.2015 11:09  © ... => Світлана Рачинська 

Спасибі, Світланко. Твої коментарі завжди зігрівають 

 15.07.2015 11:07  © ... => Олесь 

Дякую, Олесю. Приємно, що читаєте 

 15.07.2015 09:52  Олесь => © 

Мені сподобався оцей ритм -ин-ил-ин-ил... 

 14.07.2015 14:44  Світлана Рачинська => © 

Вірш надиктований небом) Класно! 

 14.07.2015 07:53  © ... => Каранда Галина 

дякую, Галинко 

 13.07.2015 14:01  Каранда Галина => © 

класно. в кожному фракталику... 

 13.07.2015 10:48  © ... => Серго Сокольник 

Ооо, метеликові то чудово було б :) 

 13.07.2015 10:47  © ... => Панін Олександр Миколайович 

як Ви поетично... :) 

 13.07.2015 10:46  © ... => Тетяна Ільніцька 

то миттєве :) 

 13.07.2015 09:41  Тетяна Ільніцька => © 

Хай минає! І небо знову буде небом для польоту для поетичних крил)) 

 12.07.2015 14:25  Панін Олександр Мико... => © 

Небо усе зрозуміє, усе пробачить .Поет приходить із Неба, до Неба,згодом, повертається, 

 12.07.2015 13:40  Серго Сокольник => © 

То може, крильця перелиняють, та й нові з"являться? Метеликові...