12.07.2015 10:30
для всіх
156
    
  4 | 5  
 © Тадм

Очима розкроюю небо…

Очима розкроюю небо…

з рубрики / циклу «Емоційні сплески»

Очима розкроюю небо

навпіл… на сто частин…

Ніби немає потреби

й зайвих немає сил….

 

Ніби уже й дотичний

часу шалений плин

тільки чомусь (де звично)

не відчуваю крил….

 

Мабуть, линяють… Тому, 

витерши страхів пил, 

думками занурююсь в небо, 

в усі його сто частин….



Харків, 7.07.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.07.2015 09:52  Олесь => © 

Мені сподобався оцей ритм -ин-ил-ин-ил...

 14.07.2015 14:44  Світлана Рачинська => © 

Вірш надиктований небом) Класно!

 13.07.2015 14:01  Каранда Галина => © 

класно. в кожному фракталику...

 13.07.2015 09:41  Тетяна Белімова => © 

Хай минає! І небо знову буде небом для польоту для поетичних крил))

 12.07.2015 14:25  Панін Олександр Миколайович... => © 

Небо усе зрозуміє, усе пробачить .Поет приходить із Неба, до Неба,згодом, повертається,

 12.07.2015 13:40  Серго Сокольник => © 

То може, крильця перелиняють, та й нові з"являться? Метеликові...