25.10.2019 10:13
Без обмежень
13 views
Rating 5 | 1 users
 © Сковорода Григорій

Розпошир удаль зір свій, як і розуму коло...

Розпошир удаль зір свій, як і розуму коло

Про кінець, що вже близько, згадай, 

Визначай свою ціль, озирнися навколо, 

Спостерігши бажань власних край, —

На яких же речах ти будинок поклав?

Коли камінь — стоятиме дім, 

Як пісок же під ним — то б хоч як не стояв, 

Розметнеться за вітром сухим.

Всяка плоть пісок той, як у світі сім слава, 

І жадоба затоплює їх, 

Полюби шлях вузький, бо загал — то кугава, 

Боже серця і думань моїх!

Коли треба нараз повернути в Сіон, 

То для чого пускатись у світ?

Шлях важкий пролягає в Ієрихон, 

Град не кинь, де душі маєш цвіт.

Як пустився, буває, у сі ти дороги, 

Доля шлях перепинить завжди, 

Бо як ступлять хоч раз в теє прірвисько ноги, 

Розум може не стримать біди.

Ну, а ти, який дух усе той же єси, 

І не всякне число твоїх літ, 

Дух розбійництва в нас переміси!

І зірви з нас трипрокляту сіть!




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.10.2019 10:46  © ... => Каранда Галина 

)) 

 25.10.2019 10:37  Каранда Галина => © 

Перший рядок тричі читала, з різними наголосами поки дійшло))).. 

Публікації автора Григорій Сковорода

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо