25.10.2019 15:09
Без обмежень
7 views
Rating 5 | 1 users
 © Лілія Ніколаєнко

Сонет XIII. Корона сонетів «Вінець для музи»

Магістральний вінок

Сонет XIII

Коли творіння, чисте і глибинне,

Пробуджує в серцях лункі пісні,

Всміхається поету світла днина,

У сонці оживають чари снів.

 

Мої ж сонети, мов трава полину.

В душі скорбота, як іржавий ніж.

Розбиті мрії в забутті спочинуть

Чи біль мій переродиться у гнів?

 

Вертаюсь, щоб піти. Ходжу по колу.

З пітьми жага натхнення гуркотить.

Хоч сумніви холодним градом колють,

 

Іду до миру через сотні битв.

Ця мрія, і реальна, і казкова,

В обійми до небес вогнем летить.




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Лілія Ніколаєнко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо