Гарячий лід
Перевернути світ здавалося замало,
Невпевнена хода порушить спокій площ.
Благати небеса, щоб осінь зачекала,
Ковтаючи тепло, молитися на дощ.
Розгублено нести в руках шматочки літа,
хтось поглядом тебе поранить, наче склом
І тінь наздожене, як темрява розлита
Й поглине, наче ніч, невидимим шатром.
Фальшиві полюси заплутають магніти,
стрічками сивих хмар затягується світ.
Чому цей листопад не хоче розуміти? -
Не гоїться в душі передзимовий слід.
Не стримати чорнил, що у папір словами
Вриваються, немов у квітень первоцвіт.
Це будемо не ми, це буде поза днями,
Це наш холодний жар. Це наш гарячий лід...
