13.07.2011 09:10
-
1055
    
  31 | 32  
 © Тарас Іванів († 2012)

Гарячий хліб

з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»

Я розтоплю в собі сумніви грішні, 

Любов’ю змиватиму чорні сліди, 

Залишені мною у зраді колишній. 

Тепер лише бачу, куди маєм йти. 


Стезі наші праведні в ніжному листі, 

В якому заюшені скалки в п’яту 

Вколоти так хочуть – чорти особисті, 

Щоб лише звернули ми з цього шляху. 


В дитинній усмішці прийму своє небо, 

В дитячих сльозах розміняю журбу. 

Думки хай живуть в мені запахом хліба –  

До істини блага, до вічного сну. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.03.2012 13:18  Оля Стасюк 

 13.07.2011 14:11  Оля Стасюк => © 

Вірш гарний, глибокий... А приказка у коментарях, правда, ображає!

 13.07.2011 11:52  Тетяна Чорновіл => © 

Не знаю! Може ця приказка й мене зачіпає... Прикинусь, що не розумію :)))

 13.07.2011 11:49  © ... => Тетяна Чорновіл 

На безптичьи и ...па соловей!)))

 13.07.2011 11:15  Тетяна Чорновіл => © 

Не звертайте, але й не біжіть тим шляхом, немов Вас у шию женуть! Якщо хліб, який ще не підійшов, поставити завчасно в духовку, вийде глевтяк!