Зорі реклам
Кохання не любить щирості –
Кохання любить гру.
В нім – безліч мук і крихта милості,
А зрештою від нього я умру.
Хто казав, що для кохання йдуть на ешафоти?
Хто казав, що кохання – то єднання душ?
Ах, не нагадуйте і не підходьте до мене доти,
Заким я не зміцнію і не скажу: не руш!
А може тому, що вже витислись соки…
Може тому, що сонце зміняли на зорі реклам?..
Роки ж ідуть – ідуть же наперед роки?
І взагалі – нам не знищити ж плям?
Так гниє і валиться, зоставляючи прирости,
Свою виснаженість кидаючи моралі, добру.
Кохання не любить щирості –
Кохання любить гру.
м. Владивосток, 16. II. 1917 р.