Содом і Гоморра
Смирно й святково до церкви крокуєм.
Ми Богу підвладні, біду ми не чуєм.
Постійно сусіди щипають наш сад,
Усе розпрекрасно, візьміть нас ще в зад.
Розмова під Богом стидливо зникає,
Про мову Всевишню дві області дбає,
А ще двадцять дві прошошокали бал,
В якому танцює російський шакал.
Мечами різьбу у очах нарізає,
У мат солов’їну московський тикає.
Смердом свого газу канючить пердюк.
А нам, з волі Бога, підходить каюк?
Чи може не так нам трактують слова,
І щастя лиш там, де міцна булава?
Народе одумайся!!! Бидла ця суть!
Содом і Гоморру з москви нам несуть.
