06.11.2019 23:03
Без обмежень
12 views
Rating 0 | 0 users
 © Франко Іван

Пісня і праця

Пісне, моя ти сердечна дружино, 

Серця відрадо в дні горя і сліз, 

З хати вітця, як єдинеє віно, 

К тобі любов у життя я приніс.


Тямлю як нині: малим ще хлопчиною

В мамині пісні заслухувавсь я;

Пісні ті стали красою єдиною

Бідного мого, тяжкого життя.


"Мамо, голубко! – було, налягаю. –

"Ще про Ганнусю, шумильця, вінки!"

"Ні, синку, годі! Покіль я співаю, 

Праця чекає моєї руки".


Мамо, голубко! Зарана в могилі

Праця й недуга зложили тебе, 

Пісня ж твоя в невмираючій силі

В мойому серці ясніє, живе.


Ох, і не раз тая пісня сумненька

В хвилях великих невгодин життя

Тихий привіт мені слала, мов ненька, 

Сил додала до важкого пуття.


"Синку, кріпися! – мені ти твердила. –

Адже ж не паном родився ти, чей!

Праця, що в гріб мене вчасно вложила, 

Та лиш тебе доведе до людей".


Правда, матусю! Спасибі за раду!

Я її правди не раз досвідив.

Праця дала до життя мні принаду, 

Ціль дала, щоб в манівцях не зблудив.


Праця ввела мене в тайники темні, 

Відки пісень б`є чарівна пора, 

Нею дива прояснилися земні, 

Загадка нужди людської стара.


Пісня і праця – великі дві силі!

Їм я до скону бажаю служить;

Череп розбитий – як ляжу в могилі, 

Ними лиш зможу й для правнуків жить.



 14.07.1883 р.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Іван Франко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо